Дати. Події. факти.

7 вересня – 250-й день року (251-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 115 днів

Цей день в історії України:

1792 рік – перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого причалили свої струги до берегів Таманського півострова. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані. У перші два роки міграції на Кубань переселилися 25 тисяч козаків на чолі з отаманом Захаром Чепігою. Вони створили 40 станиць.

1891 рік – до Канади прибули перші українські переселенці, що стало початком масової української еміграції до Канади.

1971 рік – у Києві було оголошено про споріднення й братання міст Києва і Кіото.

1993 рік – у Києві на ІІ Помісному соборі Української автокефальної православної церкви обрано нового патріарха Київського і всієї України УАПЦ – ним став єпископ Переяславський і Січеславський Димитрій (у миру – Володимир Ярема)

1994 рік – у Києві на Республіканському стадіоні збірна України провела перший у своїй історії офіційний матч. У рамках відбіркового турніру чемпіонату Європи–1996 українські футболісти програли команді Литви – 0:2

Сьогодні:

День військової розвідки України

Починаючи з 1992-го, 23-й рік поспіль українські розвідники – представники найнепублічнішої та найтаємничішої у світі професії, відзначають сьогодні професійне свято. Після розпаду СРСР й відновлення у серпні 1991 року незалежності, перед нашою державою гостро постало питання створення воєнної розвідки, адже раніше подібні структури підпорядковувались Москві. Тому, з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, паралельно зі становленням Збройних Сил України розпочалось створення комплексної, ефективної та багаторівневої системи воєнної розвідки Збройних Сил України.

Це свято – свідчення визнання особливої ролі, яку відіграє воєнна розвідка України у справі захисту національних інтересів України (особливо зараз, коли на сході нашої держави точаться бойові дії), символ вшанування самовідданості та повсякденної ратної служби багатьох поколінь воїнів-розвідників.

7 вересня в церковному (православному) календарі:

Сьогодні православна церква вшановує пам'ять святого апостола Варфоломія.

Апостол Варфоломій походив з Кани Галілейської. Після сходження Святого Духа в день П'ятидесятниці, святому апостолу Варфоломію разом з апостолом Филипом випав жереб проповідувати Євангеліє в Сирії і Малій Азії.

Несучи благу вістку, вони то розходилися по різних містах, то сходилися знову. В одному з міст вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом відправилися у Фрігію.

У місті Ієраполі святі своєю молитвою вбили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству. Тут святі Варфоломій і Филип по злобі язичницьких жерців були схоплені і після побоїв засуджені на розп'яття.

Як тільки святі були розп'яті, почався страшний землетрус, земля поглинула правителя міста і жреців з безліччю язичників. Налякані городяни стали знімати апостолів з хрестів. Апостола Варфоломія зняли живим, а апостол Филип вже помер, і його з честю поховали.

Потім апостол Варфоломій відправився в Індію, де переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до Христа багатьох язичників. З євангельською вістю він відвідав Велику Вірменію (область між річкою Курою і верхів'ями річок Тигру і Євфрату), де жерці, бачачи що храми язичницьких богів порожніють, спонукали брата царя погубити проповідника.

Апостол був схоплений у місті Альбані (нині Баку) і знову розп'ятий вниз головою на хресті. Але й висячи, він не переставав проповідувати слово Боже, за що і був усічений мечем. Святий Апостол Варфоломій помер у 71 році. Віруючі поклали його останки в олов'яну раку і погребли.

Також у церкві 7 вересня вшановують пам'ять Святого Тита – одного з 70 апостолів, що також відомий як учень Святого Павла, який народився на острові Крит.

Батьки Тита були язичниками і будь-яку іншу віру категорично заперечували. Тому невідомо, яким чином сам Тит прийшов до вирішення проповідувати християнство. Однак, згідно з деякими відомостями, в 49 році він став супроводжувати апостолів Варнаву і Павла на Єрусалимський собор.

Разом з Павлом Тит згодом подорожував по Греції і виконував доручення свого наставника. Тит також проповідував християнство, звертаючи на віру не тільки людей, але і церковних служителів. Павло незабаром призначив Тита єпископом на острові Крит.

Переказ свідчить про те, що Тит залишався в статусі єпископа до самої своєї смерті він прожив 107 років. Перед смертю встиг відвідати апостола Павла, який в той час перебував ув’язненим у місті Римі.

За народним календарем: Тит-листопадник

Тит пішов молотити! Листопадник-Тит останній гриб ростить.

Говорять, що цього дня пора жито на золу сіяти. Також у народі цей день називали Листопадником, бо раділи великій кількості грибів, які використовували для приготування самих різних страв. Зазвичай 7 вересня в ліс відправлялися жінки і діти, вільні від польових робіт, які приносили додому корзинки, наповнені грибами. Була дуже поширена така страва, як смажена картопля з грибами. Говорили, що 7 вересня потрібно встати раніше, щоб зібрати якомога більше грибів. Грибні страви не вважалися поживними, але часто виручали селян, коли потрібно було приготувати що-небудь швидке і смачне. Крім того, оскільки м'яса в достатку не було, вважалося, що можна змішувати м'ясо з грибами, і останні придбають м'ясний смак. Такий «обман» часто використовували для приготування різних страв.

Потрібно сказати, що, звичайно, все не обмежувалося 7 вересня виключно збором грибів. Крім того, селяни займалися зерном, готували запаси на зиму, поливали садову суницю.

Цього дня народилися:

1813 – Еміль Коритко, словенський етнограф і фольклорист, галичанин за походженням.

1875 – Олександр Мурашко, український художник, педагог і громадський діяч. За картину «Карусель» 1906 р. отримав золоту медаль Х Мюнхенської міжнародної виставки. Один з організаторів Української академії образотворчого мистецтва в Києві в 1917 р.

/Files/images/250px-Олександр_Олександрович_Мурашко.jpg

1910 – Олександр Засядько, український радянський господарський, державний і партійний діяч.

1915 – Солодовник Сергій Максимович, український маляр.

/Files/images/Солодовник_Сергій_Максимович.gif

1925 – Ярослав Борисович Гороховатський, український хімік. Відомий фахівець у галузі гетерогенного каталізу. Вивчав закономірності кінетики, мікрокенетики та механізму неповного окислення вуглецю у газоподібній і рідинній фазі.

/Files/images/Горохватський.jpg

1936 – Голембієвська Тетяна Миколаївна, український художник.

/Files/images/Holembiyevska.jpg

1947 – Олександр Огородник, український диригент, композитор. Із 1965 р. працює в народному ансамблі пісні й танцю «Колос» (смт. Торчин Волинської області), із 1989 р. – його художній керівник. Заслужений працівник культури УРСР (1973), народний артист України (1993).

1948 – Софія Майданська, українська письменниця, поетеса. Авторка романів «Землетрус», «Діти Ніоби» та ін. Заслужений діяч мистецтв України (2004).

/Files/images/Майданська_Софія_Василівна.jpg

1956 – Володимир Бебешко, український звукорежисер, аранжувальник і музичний продюсер. Із 1997 року живе у Києві. Спочатку працював на «Музичній біржі» Євгена Рибчинського, а згодом відкрив і свою власну «Студію Володимира Бебешка».

/Files/images/Бебешко.jpg

Цікаво знати:

Сьогодні Всесвітній день знищення військової іграшки (або День відмови від військової іграшки).

Відзначається з 1988 року переважно в країнах ЄС з ініціативи «Всесвітньої Асоціації допомоги сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування». Цього дня заведено міняти дитячі автомати, пістолети, танки, мечі на «мирних» м’яких ведмедиків, або, що ще ліпше – на розвиваючі іграшки. Дизайн іграшкової зброї розвивається надзвичайно швидко й вона стає все більш реалістичною, що становить потенційну загрозу дитячій психіці. Крім того, деякі військові іграшки є травмонебезпечними. Антивоєнна ідея цього Дня є досить актуальною для нинішнього часу з його локальними війнами і збройними конфліктами. Мілітаризація, а особливо дитяча, прикрашена навіть найшляхетнішою ідею, може мати досить сумні наслідки, коли невинні дитячі «війнушки» стають кривавою реальністю війни.

7 вересня американці святкують День салямі в США.

Виявляється, що свій день є навіть у салямі. Початок цьому незвичайному свята було покладено в США в 2006 році. Ідея його проведення прийшла в голову двом подругам Крістіні і Вірджинії – любителькам цього смачного продукту. Саме 7 вересня вони, перебуваючи у себе вдома, в місті Хенрік (штат Вірджинія, США ), заявили про створення Товариства любителів салямі. Свято швидко набрало популярності в Америці, а потім – завдяки великому числу шанувальників салямі – стало активно поширюватися світом. Традиції святкування Дня салямі ( Salami Day ) прості і прості: у цей день на столі повинна обов'язково бути улюблена ковбаса – у великій кількості, різноманітних сортів, нарізана тонкими, майже прозорими кільцями. Також салямі можна додавати в будь-які інші страви, які ви подаєте на стіл. Вона може служити начинкою для кальзоне і піци, бути присутнім в салатах, в соусі для спагетті або в звичайних бутербродах.

До речі, для тих, хто вважає, що салямі – сирокопчена або твердокопчені ковбаса, пояснимо, що це помилка. Насправді салямі – ковбаса НЕ копчена, а в'ялена. Готується вона методом сушіння. Деякі види салямі якщо і піддаються незначному копченню, то тільки для додання їм смаку. Вперше салямі з'явилася в Італії. Що дивно, народилася вона не як продукт для гурманів і вищого суспільства, а в результаті бажання бідних селян зберегти м'ясо на довгі зимові місяці. Слово «салямі» походить від італійського «салі» – сіль, оскільки цей продукт у виробництві ковбаси грав і грає значну роль. Основними інгредієнтами салямі крім солі є: м'ясо (свинина, яловичина, оленина, дичина, навіть конина або ослятина в Італії), жир, спеції та приправи, а також вино або коньяк. М'ясо провертається через м'ясорубку з додаванням жиру, потім замішується ковбасне «тісто», в яке додаються всі інші складові, після чого ним начиняється ковбасна оболонка. Потім ковбаса підвішується для в'ялення. У цей час у ній розвиваються спеціальні бактерії, які підвищують кислотність всередині оболонки, м'ясо всередині «готується» і стає їстівним. Після того як ковбаса провялиться, її піддають додатковій сушці, в процесі якої на шкірці з'являється характерний білий наліт – пеніцилінова цвіль, що оберігає ковбасу від псування. В Америку салямі потрапила разом з італійськими переселенцями. Визнаною столицею салямі в США вважається місто Сан-Франциско, де старовинні італійські секрети виробництва цієї ковбаси збереглися аж до наших днів.

В цей день 1923 року було засновано Інтерпол.

Цього дня у Відні завершив роботу II Міжнародний з'їзд співробітників кримінальної поліції, на якому ухвалили рішення про створення Міжнародної кримінальної комісії з постійним бюро у столиці Австрії.

Після війни штаб-квартира організації перебралася до Франції, і тоді вперше було використано назву Інтерпол для її телеграфної адреси. Нині штаб-квартира Інтерполу розташовується в Ліоні

7 вересня відзначають іменини володарі наступних імен: Іван, Володимир, Олексій, Мойсей, Регіна.

/Files/images/С днем ангела.gif

Кiлькiсть переглядiв: 78

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.